• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Бібліотека
• Шкільна бібліотека-інформаційний центр навчального закладу

ЗМІСТ

І. Історія книгодрукування.

ІІ. Заснування бібліотек.

ІІІ. Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу.

ІV. Головні завдання шкільної бібліотеки.

V. Основні функції бібліотеки.

1. Навчально-виховна функція.

2. Інформаційна функція.

3. Культурна функція.

VІ. Супровід навчально – виховного процесу інформаційним забезпеченням.

1. Інформаційне забезпечення педагогів.

2. Інформаційне обслуговування учнів.

3. Інформаційне обслуговуння батьків учнів.

VІІ. Організація роботи бібліотеки.

1. Робота з дирекцією школи.

2. Робота з педагогічним колективом.

3. Робота з батьками учнів.

VІІІ. Література.

І. Історія книгодрукування.

Книги - це скарби людського розуму,

Які мають переходити у спадок

Від покоління до покоління

На вжиток тих, хто народиться згодом.

Д.Аддісон

З давніх – давен люди прагнули знань. Від одного покоління до іншого передавалися усні відомості про речі, котрі допомагали людям вижити: як добувати вогонь, як хліб виростити, кого слід поважати, а кого слід і ненавидіти… Проте, як відомо, людська пам'ять - не такий уже й надійний засіб зберігання і передачі різноманітних знань. Отже, прадавні люди, аби здобуті у важкому труді знання краще засвоювалися наступними поколіннями не губилися ні в часі, а ні в просторі, вигадали письмо, тобто засіб закріплення, зберігання і передачі набутих знань.

Зрозуміло, що здобуті знання, викладені письмово треба було якось укласти у найзручнішу форму для подальшого зберігання й передачі, тож люди замислились: як це зробити?...

Тож «сторінками» найдавніших книжок ставали камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити.

Тож у прадавньому Вавилоні десь з п'ять тисяч років тому з'явилися перші «книжки». Але що то були за книжки? Їхніми сторінками слугували глиняні плити.

На ці плити за допомогою гострих паличок наносили знаки так званого клинописного письма. У цьому письмі літери мали вигляд клинів. Після заповнення такої сторінки знаками, її обпалювали на вогні. Зрозуміло, що така клинописна «книга» складалася із багатьох - багатьох сторінок, і для того, щоб перенести лише одну «книжечку», її власникові доводилося наймати не одного носія!

Глиняна табличка

Отже, вигадавши перший тип книги, люди замислились, як її вдосконалити.

У ІІ столітті до н. е. люди навчилися робити досить зручні і, порівняно з клинописними, легкі книжки. Робили їх у місті Пергам, що знаходилось у Малій Азії. Сторінки цих книг виготовляли із тонкої телячої шкіри «пергаменту», від назви міста Пергам. І вони були недоступні багатьом людям, адже для виготовлення бодай однієї пергаментної книги треба було забити не один десяток телят. Уявляєте, скільки отар потрібно було мати, аби зібрати бодай невеличку бібліотечку з ваших улюблених книжок, написаних у такий спосіб.

Трохи пізніше люди стали виготовляти книги з папірусу. Це така болотяна рослина, на листі якої можна було писати фарбою і напис дуже довго зберігався. Відтоді стали виготовляти сувої з папірусу і писати на ньому книги. Вони були добрі тим, що були легкі, але через кілька років такі «книги» ламалися і розсипалися.

На території України в давнину традиційним матеріалом для письма була кора берези (береста) та пергамент.

Та ось, нарешті, в Єгипті навчилися виготовляти папір. Щоправда, в Китаї він був відомий набагато раніше. І книги почали писати на папері. Книги писалися від руки, і писалися 5-7 місяців. Перша літера малювалася золотом або сріблом, а кожен новий рядок починався з великої літери.

В 863 році слов'янські просвітителі Кирил (Констянтин) і Мефодій з Солуні створили першу слов'янську абетку. В епоху князювання Ярослава Мудрого (1017-1054рр.) в Києві започаткувалося літописання. Однією з найстаріших світських книг Київської Русі є «Ізборник1076 року», ця унікальна пам'ятка вітчизняної культури була написана в Києві, мала невеликий розмір (16х12см.). Оздоблений скромно, обкладинка з дерева обтягнута темно-коричневою шкірою, на якій виконано тиснення у вигляді ромбиків, косих ліній та концентричних кілець. Текст написано на білому пергаменті, оздоблено ініціалами, заставками, польовими знаками, кінцівками. Оздоблення виконано кіновар'ю. Книга написана коричневим чорнилом, гарним уставним почерком і надрядкових знаків. Ця книга відображала історію, життя, побут, світогляд, інтереси народу.

Нестор літописець написав усім відому книгу «Повість минулих літ», де описав давню історію нашої батьківщини від 860 до 1111 року.

Вважається, що «батьком» книгодрукування був німецький майстер Йоганн Гутенберг, він винайшов друкарський верстат у 1450 році.

Книги, надруковані Гутенбергом, почали швидко витісняти книги рукописні, адже вони були набагато дешевші, легші та зручніші в користуванні.

У становленні друкарської справи на Русі особлива роль належить Івану Федорову, російський першодрукар став і першодрукарем українським. Він друкував книги у Москві, Білорусії, в Україні, у власній типографії в Львові, в друкарні князя Костянтина Острожського в Острозі.

Першою книгою, надрукованою Іваном Федоровим, був набраний в 1564 році на Друкарському дворі «Апостол». На її створення пішов цілий рік. І трохи пізніше Федоров випускає слов'янсько - грецьку «Абетку» і «Біблію». Єдиний примірник «Букваря» Івана Федорова знаходиться у Гарвардському університеті.

Абетка Івана Федорова

Винахід друкарства значно збільшив книжкову продукцію.

Першу книгу українською мовою «Енеїду» Івана Котляревського надруковано в Петербурзі в 1798 році, а на Україні в Харкові в 1840 році казку П. Гулака - Артемівського «Солопій та Хівря».

ІІ. Заснування бібліотек.

Бібліотеки – це скарбниця

Всіх багатств людського духу.

Г. Лейбніц

Перша бібліотека виникла ще за чотири тисячі років до н.е. в одній із стародавніх держав світу Шумери. Іншою стародавньою бібліотекою була бібліотека держави Ассирії, вона знаходилась в столиці – Ниневіні. В бібліотеці царя Ашурбанітала були наукові праці з медицини, астрономії, граматики і художні твори.

Пізніше бібліотеки з'явилися – в Стародавній Греції та Римі. Вже в VІ ст. до н.е. тирани в грецьких містах-державах ретельно збирали книги при своїх дворах. Найдавнішим вважається книгосховище Полікрата на острові Самос. Тоді ж у VІ ст. до н.е. створив свою бібліотеку й афінський тиран Пісістрат. Під час греко-перських війн Ксеркс вивіз бібліотеку Пісістрата до себе в Персію, відкіля її повернув до Афін майже через 200 років Селевк І Никанор, який правив після смерті Олександра Македонського в Сирії.

Ім'я Аристотеля назавжди залишилося в історії бібліотечної справи, завдяки тому, що він першим став збирати книги за визначеним планом і їх класифікувати. Ця багата і ретельно підібрана бібліотека що включала в себе твори не тільки грецьких, але і східних авторів, перекладених грецькою, перейшла після смерті великого філософа в руки його учня Феофраста.

Виникають бібліотеки при школах і гімназіях . Заснований Птоломеєм ІІ Філадельфом в Афінах гімназій Птоломей мав багате книгосховище, а в І ст. до н.е. афіняни ухвалили, щоб ефеси щорічно збільшували кількість зібрань на сто сувоїв. Чимало бібліотек було створено і за приватною ініціативою знатних людей.

Бібліотеки при вищих школах бували іноді спеціалізованими. На острові Родос, де готували ораторів, були зібрані тисячі книг із риторики. На острові Кіс при медичній школі, перші згадки про яку сягають V ст. до н.е. , лікар імператора Клавдія Гай Стертиній Ксенофонт побудував велике книгосховище для літератури з лікарського мистецтва.

Варто згадати також про вищу школу в Афінах, що називалася Стоя Андріана, була заснована в 132 році н.е. При ній був величезний зал, призначений для книг, із полицями в нішах.

Найдавніші бібліотеки Русі.

Найдавнішими бібліотеками русі були книгозбірні Софійського собору та Києво-Печерського монастиря (ХІст.) , Львівського, Острозького, Київського, Луцького братств (ХVІ-ХVІІст.). Києво - Могилянського колегіуму (ХVІІст.). На території нашої країни перші навчальні заклади виникають за часів раннього Середньовіччя, а освіта пройшла три періоди: монастирські школи, соборні школи та університети.

Є свідчення, що Ярослав Мудрий розмістив школу в одному з приміщень Софійського собору, відкрив майстерню, у якій перекладалися і переписувалися книги, створив велику бібліотеку, яка стала фундаментальною навчальною базою школи. Ярослав Мудрий увійшов в історію ще й тим, що заснував першу в Київській Русі бібліотеку. Судячі з його діянь, він усвідомлював, що могутність держави трималася не тільки на ралах та мечах, а насамперед на знаннях, на високій культурі суспільства. А вона неможлива без книг, без сховища скарбів світової думки - бібліотеки. Заснована Ярославом бібліотека стала поштовхом до творчості у різноманітних галузях культури та мистецтва. Київська Русь із ядром її просвітництва – бібліотекою Ярослава Мудрого – це велична історія, гідна європейської нації.

Києво-Печерська лавра також мала бібліотеку, а деякі її монахи славилися своєю освіченістю. Нині нагромаджено величезну кількість наукової та популярної літератури про Київську Русь. Однак переважна більшість праць належить російському перу. Хоча є свідчення про те, що Москва заснована в 1147 році, а бібліотека в Києві за 110 років до того.

В Києві була велика бібліотека, і особливу турботу про неї виявив Петро Могила, збагачуючи її на лише кількісно, а й якісно. Але в 1658 році жахлива пожежа майже повністю знищила фонд бібліотеки, а що не згоріло – то пограбували окупанти та міщани.

Найпершим навчальним закладом на Україні був Острозький греко-сло-

в'яно- латинський колегіум, де працювала друкарня, куди запросили першодрукаря Івана Федорова. Там була створена бібліотека, і була видана перша «Острозька Біблія» (1581р.).

Найбільші бібліотеки

США- Бібліотека Конгресу;

Великобританія - Британська бібліотека;

Франція – Національна бібліотека в Парижі;

Україна – Національна Бібліотека ім. Вернадського;

Александрійська бібліотека;

Мала Азія – Пергам;

Константинопольська бібліотека;

Царська бібліотека.

ІІІ. Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу.

Книги подібні рікам,

Що тамують спрагу цілого світу,

Це – джерела мудрості.

Нестор Літописець

Бібліотека… Давня і вічно юна оселя людського розуму. Ряди

книжкових полиць містять у собі допитливий науковий пошук, насолоду прекрасним, здобуття знань, розвагу і так – до нескінченності.

Неможливо уявити сучасне життя без бібліотек, куди кожна людина може прийти, щоб отримати необхідну інформацію, або «підзарядити» свою душу духовними багатствами, залишеними нам у спадщину.

Бібліотекар - добрий чарівник, до якого приходять, ледь навчившись читати. Школа починається із книги, з бібліотеки. Василь Сухомлинський сказав, що шкільна бібліотека – це кабінет №1. Для багатьох із нас усе найцікавіше починається з бібліотеки.

Бібліотека – інформаційний та культурний центр. Основна робота бібліотеки - інформувати та просвіщати, зробити інформацію доступною. Навчальний процес неможливий без книжки: підручника, творів художньої літератури, наукових та довідкових видань, журналів, преси.

Книга – постійне джерело знань, здобуте людством протягом віків. Спілкування з книгою допомагає людині оволодіти певною сумою знань, засвоїти досвід попередніх поколінь, прилучає її до культурних надбань та цінностей українського народу, його звичаїв та традицій.

Безмежна сила книги. Без неї людина – сліпа. Книга відкриває перед людьми безмежний світ. Протягом усього життя ми звертаємося до книги, вона відкриває нам небачені обрії, допомагає зрозуміти історію народу, розкриває таємниці природи життя. Книга допомагає нам у навчанні і вихованні, збагачує знаннями, зміцнює волю. Книга – мудрий друг, який хоч не вміє говорити , проте розкаже нам геть про все. Нерідко книга прочитана нами в дитинстві, залишається в пам'яті на все життя.

«Хто багато читає, той багато знає» - так кажуть у народі. Книга – скарбниця людського досвіду, накопиченого під час тисячоліть. «Книги – це ріки, що наповнюють світ, це джерела мудрості» - писав Нестор Літописець. Це найбільше повне і всеосяжне вираження культури людства.

Соціально-політичні, економічні та культурні зміни, як відомо, суттєво вплинули на сучасну бібліотечну практику. Перебудова бібліотечної мережі позначилась і на шкільній бібліотеці. Зміна традиційного уявлення про її соціокультурну роль, зміст діяльності, безперечно, пов’язана з реформуванням сфери освіти. Новий зміст навчальних програм, розширення та поглиблення традиційних дисциплін, право навчальних закладів і педагогів на самостійний вибір програм, методів, методик, форм навчання потребують нового рівня використання різноманітних джерел інформації (як первинних, так і вторинних), сприяють зміні змісту інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу.
Відповідно до нормативних документів, шкільна бібліотека повинна формувати універсальний склад фонду, до якого входила б навчальна, художня, навчально-популярна, педагогічна, довідкова література для школярів. Методична та довідкова - для педагогічних працівників. До фонду повинні входити не тільки книги та брошури, газети та журнали, а й нетрадиційні носії інформації. Зміст фонду шкільної бібліотеки має відповідати потребам учнів, педагогів, особливостям конкретного навчального закладу системи загальної середньої освіти. Шкільний бібліотекар упроваджує в навчально-виховний процес різноманітні форми роботи, а саме: виставки, бесіди, огляди, тематичні довідки, тематичні вечори, літературні ранки, диспути, сценарії свят, тематичний підбір літератури (для підготовки доповідей, класних годин, засідань педради, круглих столів, вечорів-зустрічей), тематичні полиці. Але педагоги чекають сьогодні від бібліотеки й таких послуг, як бібліотечні уроки, допомога в проведенні класних годин, своєчасне інформування про нові надходження, підбір літератури з певної теми, допомога в придбанні нових підручників, регулярне інформування про публікації в періодичних виданнях. Шкільна бібліотека повинна мати абонемент і читальний зал - зручне, просторе приміщення зі спеціальними сучасними меблями, обладнанням і належним освітленням. До бібліотеки повинні регулярно й своєчасно надходити методичні й дидактичні матеріали, підручники та навчальні посібники, у її фондах має бути достатня кількість довідкових та енциклопедичних видань, періодика.
Отже, можна зазначити, що перспектива шкільної бібліотеки полягає в розширенні асортименту інформаційних продуктів і послуг, перетворенні її на інформаційний центр школи. Бібліотека в школі - це не просто пункт видачі підручників, саме вона є інформаційним осередком школи, від стану якого залежить діяльність усього шкільного механізму.
Закріплення за шкільною бібліотекою статусу кабінету №1 передбачає пріоритетність її інформаційної функції, створення в ній інформаційної мережі, що відповідає рівню завдань, які вирішує сучасна школа. Оптимальна організація її діяльності - це активний внутрішньосистемний обмін, взаємодія з бібліотеками інших установ, розробка автоматизованої системи інформаційного обслуговування вчителів на базі єдиного банку даних, активне використання нових інформаційних технологій, засобів копіювання й автоматизації. Серед перспективних напрямів - створення в школі медіатеки, а також активне користування мережею Інтернет.

Третє тисячоліття – це тисячоліття нових інформаційних технологій. Збільшення потоку інформації в останні роки вимагає від людства сформованості інформаційних умінь: знаходити, обробляти, запам'ятовувати та використовувати інформацію. У Програмі розвитку освіти України, в основному «Положенні про бібліотеку загальноосвітнього закладу» до значимих віднесено проблему формування у підростаючого покоління інформаційної культури, пізнавальної самостійності. Суспільству, яке розвивається, потрібен культ знань. Прагнення до знань, до пізнання світу повинне стати однією з найважливіших потреб людини. Щоб досягти зрілості, високої духовної культури, розвитку творчих здібностей, людині потрібні не лише знання, а й уміння самостійного пошуку інформації, вироблення вмінь та навичок самоосвіти. Інформаційні вміння є основою для успішного засвоєння всіх навчальних предметів, і дають можливість людині вільно орієнтуватись у потоці інформації. В сучасному світі зростає роль умінь добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення людини.

Сучасні вчені та практики вважають, що загальний стан інформаційної культури учнівської молоді не можна визначити задовільним. На уроках з одного предмета вони не вміють застосовувати знання, набуті на уроках з інших предметів. Як правило, випускники шкіл виявляються безпорадними, розв'язуючі типові інформаційні завдання: не знають складу бібліотечних каталогів і картотек, їх специфічних особливостей під час пошуку інформації, не обізнані з алгоритмами розв'язання пошукових завдань, не володіють методикою виконання інформаційних запитів, не спроможні грамотно оформити результати пошуку.

Отже. Принципове значення має прищеплення молоді власного внутрішнього потягу до знань. Потрібно навчити її оперувати сучасною інформацією.

Сьогодні важливо не стільки примусити учня вивчити певний обсяг інформації, скільки навчити його самостійно набувати нові знання, використовувати всю різноманітність інформаційних ресурсів, зокрема друковане слово , аудіо- та відео матеріали, електронні мережі.

Курс з основ інформаційної культури має бути самостійним повноправним предметом шкільної програми. І викладати його повинні бібліотекарі як фахівці в галузі інформаційних ресурсів. Саме бібліотека повинна стати інформаційним центром, навколо якого розвиватиметься школа ХХІ століття, адже саме тут зосереджено ресурси, що допоможуть якісно змінити навчальний процес. Бібліотеки дають можливість повною мірою реалізувати зв'язок теорії з практикою, наочно показати результати ефективного розв'язання різних типів інформаційних завдань, відчути проблеми непідготовленого споживача інформації під час роботи з її реальними масивами.

Розвиток науки і техніки спричинив появу сучасних інформаційних технологій – процесів, які реалізуються засобами обчислювальної техніки і забезпечують виконання заданих вимог до пошуку , подання , перетворення інформації.

Простіше сказати, де не використовуються комп'ютери, ніж перерахувати всі галузі їх застосування. За допомогою комп'ютера через спеціальну електронну пошту можна зв'язатися з будь-якою точкою земної кулі, скористатися фондами великих бібліотек у різних країнах, не виходячі з приміщення, використовувати потужні інформаційні системи, комп'ютерні енциклопедії, вивчати нові науки і здобувати різні знання за допомогою навчальних програм. Використання комп'ютерів стало найважливішим аспектом шкільних бібліотек. Кожна шкільна бібліотека відчуває сьогодні нестачу комп'ютеризації бібліотечних процесів, кожен бібліотекар відчуває потребу в навиках інформаційної грамотності. Впровадження в практику роботи бібліотеки , бібліотечних програм передбачає декілька етапів: по – перше створення електронного каталогу,; по – друге вивчення працівниками бібліотеки програмного забезпечення.

Реалізація Національної програми інформатизації забезпечить:

- підвищення якості навчання на всіх рівнях освіти і підготовки та перепідготовки кадрів за рахунок упровадження автоматизованих систем масового поширення інформації у вищих навчальних закладах, школах на основі спеціальних телевізійних каналів, налагодження навчальної літератури в електронній формі, впровадження методик й програмно - технічних засобів дистанційного навчання.

- розширення доступності національних і світових інформаційних ресурсів для широкого кола споживачів за рахунок створення першої черги бібліотечної інформаційно - телекомунікаційної мережі і національного банку з базами даних.

Шкільні бібліотеки поступово перетворюються в медіатеки, які надають учням, педагогам і вихователям нові види послуг, зокрема з використанням нетрадиційних носіїв інформації.

Сьогодні разом із книгами, журналами, газетами фонд шкільної бібліотеки поповнюється аудіозаписами, відео матеріалами, електронними словниками, комп’ютерними програмами.

Національна експертна комісія України на своєму сайті оприлюднила сайти для дітей від трьох років. До каталогу сайтів увійшли такі безпечні Інтернет – ресурси як:

Спеціалізовані Інтернет – сайти дитячої літератури:

http://chilbooks. blox. ua/ - веб-сайт «Книги для дітей»

Освітньо- інформаційні ресурси:

http: / /www. ak. Books. com. ua – веб-сайт «Академічна книгарня онлайн»

Інтернет-сайти бібліотек та електронних бібліотек:

http. // www. Nbuv. Gov. ua/- веб – сай Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (Київ)

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є

обов’язковою передумовою формування інформаційного суспільства у

широкому розумінні. Актуальність обраної теми визначається низкою

факторів.

По-перше, єдиним шляхом входження України до світового

інформаційного простору є запровадження новітніх інформаційних

технологій, які дають користувачам змогу одержати доступ не лише до

інформаційних ресурсів бібліотеки, а й до світових інформаційних ресурсів.

По-друге, в теперішній час складається нова національна інформаційна інфраструктура, і бібліотеки є невід’ємною її складовою.

Шкільна бібліотека як соціальний інститут – багатогранне явище, якому належить особливе місце у сфері освіти. ЇЇ головна функція – зробити інформацію доступною.

По-третє, відіграючи важливу роль у розвитку інформаційної

грамотності та культури своїх користувачів, бібліотека повинна

забезпечувати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів. Це буде

досягнуто тільки при умові якісного рівня обробки і розповсюдження

інформації.

Використання комп’ютерних технологій – необхідна умова формування

сучасного іміджу шкільної бібліотеки. Тому бібліотеки закладів освіти

трансформуються в бібліотечно-інформаційні центри школи, що в свою

чергу, вимагає від бібліотекарів високого рівня професійної компетентності.

Для досягнення поставленої мети передбачено реалізацію таких

завдань:

 вдосконалення знань та практичних умінь із використання засобів

інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечно-

бібліографічній діяльності;

- накопичення, обробка, розповсюдження інформаційних ресурсів та

матеріалів у різних форматах;

- створення і наповнення бібліографічних баз даних, що дозволяють

оперативно і повно знаходити необхідну інформацію;

- допомога учням і педагогам у визначенні ресурсів та використанні

інформації;

- систематичне навчання учнів інформаційно-пошуково-аналітичної

діяльності;

- виховання культурної і громадянської самосвідомості, допомога в

соціалізації школярів, розвиток їх творчого потенціалу.

Мрія кожного бібліотекаря школи, щоб його бібліотека перетворилася справді в медіатека. Слово "медіатека", як і "бібліотека", складне. Воно включає в себе два слова "медіа" і "тека". Давньогрецьке слово "тека" означає "сховище", "масив будь-яких предметів", "приміщення для зберігання цього масиву". Не менш стародавнє грецьке слово "бібліон" перекладається як "книга", розуміючи в широкому значенні: бібліотека, етимологічно не тільки власне книгосховище, але й сховище журналів, газет, касет, дисків - словом, всіх видів документів, які складають бібліотечний фонд.

У комп'ютерній зоні медіатеки забезпечується не тільки індивідуальна робота учнів з навчальними програмами з узагальнення та корекції знань, вивчення можливостей нових програмних засобів (в особливості систем мультимедіа), комп'ютерна верстка шкільних видань, але й пошук та використання віддалених баз даних, робота над телекомунікаційними проектами.

Самостійна робота учнів в умовах медіатеки, передбачає наявність у школярів певних спеціальних навичок і вмінь, якими вони можуть опанувати або на уроках інформатики, або в шкільній медіатеці. Структура, методичне забезпечення та дидактичні можливості медіатеки забезпечують побудову цілісного інтенсивного навчального процесу особистісно-орієнтованого навчання. Навчально-дидактичні матеріали, що зберігаються на дисках, містять в собі різні види інформаційного забезпечення організації навчальної діяльності учнів як у класі так і при виконанні домашнього завдання. Дасть можливість учням попрацювати з електронними довідниками, енциклопедіями та різноманітними програмами. А також читачі матимуть можливість ознайомитись з фондом бібліотеки та її періодичних видань. Дасть можливість ознайомитись з біографією письменників та їх творчістю. Відкрити будь – який сайт з дитячими та юнацькими бібліотеками.

Як показує практика використання ресурсів медіатеки на уроках, підвищилася наочність уроків, з'явилася можливість оживити урок, викликати в учнів інтерес до предмету, що вивчається, підключити одночасно кілька каналів подання інформації.

Виток спіралі інформатизації розкручується все вище і вище. Але не можна забувати, що в основі будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти бути більш результативними. Вони покликані оптимізувати працевитрати викладача, щоб навчальний процес став більш ефективним.

Дуже важливо, щоб нові інформаційні технології застосовувалися не замість, а разом з традиційними, класичними.

Інформаційні технології не повинні впроваджуватися тотально в навчальний процес, вони мають стати контекстуальною основою для змін, оскільки:

- розширюють можливості й надають нові способи одержання інформації;

- додають до комунікативної системи нові елементи;

- задають нові форми спілкування й структурують його;

- зрівнюють позиції педагогів та учнів;

- дозволяють самореалізуватися й заявити про себе через електронні публікації та створення Інтернет-сторінок;

- уводять до системи взаємин нові авторитети й статусні позиції;

- розширюють коло спілкування й культурний обрій;

- поєднують роботу й дозвілля.

В даний час наша бібліотека оснащена одним комп'ютером. Але в усьому цьому величезну роль, якщо не саму важливу, грає так званий «людський фактор». Свою місію бібліотекар бачить у підтримці всіх учасників НВП інформацією, у наданні бібліотечно-інформаційних ресурсів на різних носіях: друкованому (книжковий фонд, фонд періодичних видань, комп'ютерні роздруківки), цифровому (флеш-пам'ять, CD-, DWD-диски), допомога при роботі в мережі Інтернет.

ІV. Головні завданняшкільної бібліотеки.

Головні завдання, що стоять сьогодні перед шкільними бібліотеками й у майбутньому також будуть актуальними, - це:

- надання допомоги в організації навчально-виховного процесу;
-виховання людини нової генерації — всебічно розвиненої особистості;

- прищеплювання любові до книжки з метою того, щоб читання стало внутрішньою потребою дитини;

- виховання культури читання;

- формування в молодого покоління гуманістичних, моральних цінностей;

- прищеплювання любові до Батьківщини, до рідної мови, до народних традицій;
- навчання спілкування;

- забезпечення навчально-виховного процесу та самоосвіти шляхом бібліотечно-бібліографічного й інформаційного обслуговування учнів і педагогів;
- формування в школярів навичок незалежного бібліотечного користувача, інформаційної культури та культури читання.
Удосконалювання традиційних і освоєння нових технологій.

V. Основні функції бібліотеки.

1. Навчально-виховна
2. Інформаційна.
3. Культурна.

1. Навчально - виховна функція.

Основним завданням шкільної бібліотеки є, перш за все, реалізація державної політики в галузі освіти. Бібліотека – це осередок фундаменту освіти. Адже бібліотека в цілому зможе забезпечити громадянам України, її зростаючій молоді усі необхідні умови для одержання повного обсягу інформації з вітчизняного і світового інформаційного простору і стане першоосновою для духовного і культурного розвитку нашого оновленого суспільства.

Вона повинна максимально підпорядкувати свою діяльність навчальному процесу. А учні повинні ставитись до бібліотеки, як до невичерпного джерела інформації, як до осередку, де не лише поповнити свої знання, але й відпочити, поспілкуватися з своїми однодумцями та опонентами.

Шкільна бібліотека є обов’язковим структурним підрозділом загальноосвітнього навчального закладу. А тому всі стратегічні освітні завдання, які належить вирішувати національній школі, трансформуються в завдання та діяльність шкільної бібліотеки. Слід зазначити, що бібліотека посідає вагоме місце в системі інформаційної підтримки навчально-виховного процесу.Залучення шкільної бібліотеки до розв’ання освітніх завдань сучасної школи сприяє впровадженню в практику нових форм і методів роботи: «Книга – твій друг», «Книга – міст у світ знань», «Книга запитує – книга відповідає».

Традиційно шкільні бібліотеки сприяють вихованню і загальному

розвитку школярів через залучення до читання, через розробку та проведення

масових заходів. Щоб зацікавити читачів розмаїттям книжкового світу,

бібліотека разом з вчителями систематично проводить літературні заходи,

інтелектуальні ігри. У бібліотеці постійно організовуються книжкові

виставки та перегляди найцікавіших дитячих видань. На сьогоднішній день

одним із новітніх і ефективних засобів для реклами та популяризації

книжкового фонду бібліотеки є мультимедійна презентація. До Всеукраїнського дня бібліотек була підготовлена презентація на тему: «Від глиняної книги - до електронної ». Мета створення цієї презентації полягала в тому, щоб розповісти дітям про довгий і важкий шлях створення книг і бібліотек, і друга презентація на тему: «Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу».

Проводиться інформаційна робота із метоюпідвищення рівня культури виховання учнів школи. Надається допомога вчителям, класним керівникам у підготовці й проведенні масових заходів. Популяризація літератури з метою задоволення інформаційних потреб учнів здійснюється шляхом проведення шкільною бібліотекою спільно з педагогічним колективом школи різних масових заходів, таких, як читацькі конференції, літературні вечори, уроки народознавства, вікторини-конкурси, диспути й ін.

У ході індивідуальних та групових бесід діти молодшого шкільного віку вчаться користуватися бібліотекою, вибирати матеріали для читання за книжковими виставками, тематичною картотекою, бережливо ставитися до книг.

Формування в школярів навичок незалежного бібліотечного користувача: навчання користуватися носіями інформації, шукати, відбирати й критично оцінювати інформацію.Сприяння формуванню особистостей учнів засобами літературної спадщини, формами й методами індивідуальної та масової роботи:- бесіди;- диспути;- літературні ігри;- читацькі конференції;- ранки;- вікторини;- літературно-музичні композиції;- бібліотечні заняття й т. ін.Популяризація кращих матеріалів за допомогою застосування бібліотечних форм роботи, організація виставок і стендів, проведення культурно-масової роботи щодо виховання підростаючого покоління.

2. Інформаційна функція.

Запровадження інформаційних технологій в освіті є обов’язковою передумовою формування інформаційного суспільства у широкому розумінні. Актуальність обраної теми визначається низкою факторів.

По-перше, єдиним шляхом входження України до світового

інформаційного простору є запровадження новітніх інформаційних

технологій, які дають користувачам змогу одержати доступ не лише до

інформаційних ресурсів бібліотеки, а й до світових інформаційних ресурсів.

По-друге, в теперішній час складається нова національна інформаційна

інфраструктура, і бібліотеки є невід’ємною її складовою. Шкільна бібліотека

як соціальний інститут – багатогранне явище, якому належить особливе

місце у сфері освіти. ЇЇ головна функція – зробити інформацію доступною.

По-третє, відіграючи важливу роль у розвитку інформаційної

грамотності та культури своїх користувачів, бібліотека повинна

забезпечувати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів. Це буде

досягнуто тільки при умові якісного рівня обробки і розповсюдження

інформації.

Використання комп’ютерних технологій – необхідна умова формування

сучасного іміджу шкільної бібліотеки. Тому бібліотеки закладів освіти

трансформуються в бібліотечно-інформаційні центри школи, що в свою

чергу вимагає від бібліотекарів високого рівня професійної компетентності.

Для досягнення поставленої мети передбачено реалізацію таких завдань:

- вдосконалення знань та практичних умінь із використання засобів

інформаційно технологій у бібліотечно-бібліографічній діяльності;

- накопичення, обробка, розповсюдження інформаційних ресурсів та

матеріалів у різних форматах;

- створення і наповнення бібліографічних баз даних, що дозволяють

оперативно і повно знаходити необхідну інформацію;

- допомога учням і педагогам у визначенні ресурсів та використанні

інформації;

- систематичне навчання учнів інформаційно-пошуково-аналітичної

діяльності;

- виховання культурної і громадянської самосвідомості, допомога в

соціалізації школярів, розвиток їх творчого потенціалу.

Сучасні інформаційні технології докорінно змінили можливості

бібліотечної роботи – від підходів до формування фонду до традиційних

внутрішніх технологій. Використання комп’ютерних технологій відкриває

широкі можливості для вдосконалення обслуговування читачів у шкільній

бібліотеці. Бібліотека проводить різнопланову виховну, масову та

інформаційну роботу.

Систематичне інформування читачів про нове надходження до фонду

бібліотеки; надання інформації про видання на актуальні теми, які цікавлять

користувачів бібліотеки; проведення масових заходів – всі ці аспекти

бібліотечної роботи неможливо уявити без застосування інформаційних технологій.

Комп’ютерні технології в своїй діяльності використовуються для:

- підготовки документації і звітності по роботі;

- створення електронних баз даних;

- організації естетичного оформлення бібліотеки та наочної

популяризації літератури (комп’ютерний дизайн книжкових виставок,

інформаційних стендів, календарів пам’ятних та літературних дат,

тематичних полиць);

- підготовки презентацій, проведення масових заходів з читачами;

Основними напрямами роботи шкільної бібліотеки як інформаційного

центру є:

- вивчення інформаційних потреб та запитів читачів;

- повноцінне інформаційне забезпечення навчально-виховного

процесу;

- інформаційний сервіс шкільної бібліотеки;

- формування в учнів основ інформаційної культури.

Сутність інформаційної роботи бібліотеки полягає в тому, щоб довести

до читача всю ту інформацію, якою шкільна бібліотека володіє. В зв’язку з

цим постійно працюю над створенням та поповненням електронних баз

даних:

- База даних підручників (інвентаризація).

- База даних нових надходжень у бібліотеку (звіт про отримані підручники і художню літературу).

- База даних вибуття (списання літератури).

У друкованому вигляді всі інформаційні видання, як для учнів так і для

вчителів, розміщені в Інформаційному куточку бібліотеки.

Робота шкільної бібліотеки багатогранна. Це й методично-інформаційний

центр, де учні розвивають читацький смак, формують любов до книги, це й світ відкриттів, світ творчості, де формується читач-особистість. Саме тому для вдосконалення своєї подальшої роботи я обрала тему: «Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу».

У навчально-виховному процесі школи використовуються сучасні

інформаційні технології навчання, що зорієнтовані на формування особистості учня. Тому і зусилля бібліотеки спрямовані на те, щоб знайти, підтримати, розвинути в учнів кращі людські властивості, закласти механізм самореалізації, саморозвитку, самовиховання. Бібліотека намагається забезпечити оптимальні умови для розвитку кожної дитини, її пізнавальних та творчих інтересів.

Сучасна шкільна бібліотека - це місце, де учень, вчитель і бібліотекар

зустрічаються щодня для спільної роботи, де на практиці виховується

потреба в знаннях, даються навички пошуку потрібної інформації,

закладаються основи самоосвітньої діяльності. Кожна бібліотека повинна

мати добре організоване інформаційне середовище, яке б відповідало

запитам і потребам основної категорії читачів.

3.Культурна функція.

Завдання загальноосвітньої школи – надати підростаючому поколінню глибокі та міцні знання щодо культури читання. Вирішальну роль тут відіграє книга, її вплив на підростаюче покоління. Тому важливим завданням цієї проблеми є прищеплення школярам навичок бібліотечно – бібліографічної грамотності.

Важливо сформувати у школярів ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації. Осередку, де можна не лише поповнити знання, але й поспілкуватися з однодумцями., висловити свої погляди.

«Читання – ось найкраще навчання» - стверджує народна мудрість. Щоб сформувати інтерес до книги, потрібно зрозуміти, що читання - засіб контакту дитини з широким світом, із рідною мовою та культурою.

Отже, одне із завдань бібліотекаря – навчити оволодіти навичками читання, роботи з книгою, елементами прийому пошуку інформації.

Читання – найважливіша сфера духовного життя, тому важливо розвивати уміння самостійно і змістовно проводити дозвілля за допомогою книги.

Формування культури читання у ЗОШ здійснюється в процесі бібліотечно – бібліографічних знань, де надаються загальні знання про бібліотеку, виховується культура роботи з книгою, виховуються вміння користуватися абонементом та читальним залом, довідковою літературою, періодичними виданнями, каталогами, картотеками. Бібліотека допомагає школі виховувати любов до книги, формує читацькі смаки, виховує у дітей культуру читання.

Основи інформаційної культури – це підготовка учнів до самостійного використання традиційних та нових засобів і методів інформаційної діяльності для реалізації пізнавальних завдань шкільної програми.

Інформаційна культура школярів розглядається нині як не від'ємне право кожної людини, але як і важлива умова її розвитку і розвитку нації в цілому.

Самостійна робота, як з книжкою так і з іншими джерелами інформації,

тоді буде ефективною, коли читачі оволодіють культурою читання. Культура читання – складова частина загальної культури особистості , що становить комплекс навичок роботи з книгою, який включає усвідомлений вибір тематики, систематичність і послідовність читання , а також уміння знаходити потрібну літературу за допомогою бібліографічних посібників, користуватися довідково – бібліографічним апаратом, максимально засвоювати і глибоко сприймати прочитане. Протягом року з учнями проводяться індивідуальні консультації, рекомендаційні бесіди при виборі книг, спеціальні бібліотечні заняття.

Шкільна бібліотека відіграє важливу роль у досягненні нової якості освіти: вона є не тільки важливим інформаційним ресурсом, але і центром, який формує культуру учнів і вчителів. Ми вчимо своїх учнів культурі читання і висловлювання. В роботі виховання культури школярів проводяться бесіди, бібліотечні уроки, виховні години класних керівників.

Проводиться інформаційна робота із метоюпідвищення рівня культури виховання учнів школи. Популяризація літератури з метою задоволення інформаційних потреб учнів здійснюється шляхом проведення шкільною бібліотекою спільно з педагогічним колективом школи різних масових заходів, таких, як читацькі конференції, літературні вечори, уроки народознавства, вікторини-конкурси, диспути й ін.

У ході індивідуальних та групових бесід діти молодшого шкільного віку вчаться користуватися бібліотекою, вибирати матеріали для читання за книжковими виставками, тематичною картотекою, бережливо ставитися до книг.

Формування в школярів навичок незалежного бібліотечного користувача: навчання користуватися носіями інформації, шукати, відбирати й критично оцінювати інформацію.
Сприяння формуванню особистостей учнів засобами літературної спадщини, формами й методами індивідуальної та масової роботи:

- бесіди;
- диспути;
- літературні ігри;
- читацькі конференції;
- ранки;
- вікторини;
- літературно-музичні композиції;
- бібліотечні заняття й т. ін.

Популяризація кращих матеріалів за допомогою застосування бібліотечних форм роботи, організація виставок і стендів, проведення культурно-масової роботи щодо виховання підростаючого покоління.

В системі виховання гармонійної освіченої людини величезну рол відіграє родинне виховання. Тому батьків варто прилучати до виховних заходів і родинних читань, що проходять в школі: «Читаємо всією родиною», «Мама, тато і я – читацька сім’я» та інші.

VІ. Супровід навчально-виховного процесу інформаційним забезпеченням.

1. Інформаційне забезпечення педагогів.

На сучасному етапі цивілізації інформація охоплює дедалі більше галузей і стає однією з головних людських цінностей та основним ресурсом майбутнього.

Адже без глибокого оволодіння обсягами і потоками інформацій , які постійно зростають , соціальний розвиток суспільства неможливий. . саме цим визначається роль і значення виховання інформаційної культури особистості та діяльності бібліотеки у даному напрямі.

Бібліотека Годомичівської ЗОШ – цент інформаційної підтримки освіти, духовного збагачення школярів, вчителів, розвитку їх інтелектуальних та творчих здібностей.

Інформаційна культура особистості органічно пов'язана з особливостями інтелектуального розвитку. Чим багатший внутрішній світ людини , тим більше можливостей формування високої інформаційної культури.

Тому наша бібліотека тісно співпрацює з вчителями предметниками і ставить перед собою такі завдання:

- спільна робота зі складання замовлення на навчально-методичні документи;

- огляди нових надходжень;

- підбір документів на допомогу в проведенні предметних тижнів та інших загально-шкільних і класних заходів;

- оформлення в кабінетах книжкових виставок на досліджувану тему;

- допомога в підборі документів при роботі над методичною темою школи;

- допомога в підборі документів для підготовки засідань педради, методичних об’єднань та ін.

2. Інформаційне обслуговування учнів.

Пріоритетність інформаційних технологій, захоплення електронними носіями знижує інтерес до книги, тому проблема залучення дітей до читання займає провідне місце в роботі бібліотеки. Виходячи з цього, прагнемо створити систему навчання дітей сучасними інформаційними технологіями, які допомогли б підготувати школярів з новими видами інформації. Основними аспектами формування інформаційної культури є робота:

- на абонементі; - у читальному залі;- підбір літератури для написання рефератів, доповідей тощо;- допомога в підготовці до загальношкільних і класних заходів;- проведення індивідуальних і групових бібліотечних занять.

3. Інформаційне обслуговування батьків учнів.

Тільки суспільство читаюче, може бути суспільством мислячим. Та, на жаль, така давня традиція як читання в родині – призабута.

Тому одним із напрямків роботи бібліотеки бібліотеки є:

- сприяння відродженню сімейного читання;

- сприяти читанню , як головному чиннику розитку розумових здібностей;

- допомогти батькам створити умови для пізнавальної діяльності дитини;

- інформування про користування бібліотекою їхніми дітьми;

- оформлення виставок для батьків на актуальні теми;

- індивідуальна робота з підбору додаткового навчального матеріалу для учнів початкових класів;

- виступ на батьківських зборах з інформацією про нові надходження у фонд бібліотеки.

VІІ. Організація роботи бібліотеки.

1. Робота з дирекцією школи.

Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи освіти та виховання, зорієнтованих на входження у світовий освітній простір, який супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці і в новітні й сучасній школі. В цих умовах дирекції школи необхідно орієнтуватися в широкому аспекті сучасних новітніх інформаційних технологій, ідей, напрямків.

Всі стратегічні освітньо – виховні завдання, які належить вирішувати національній школі трансформуються в завдання і діяльність шкільної бібліотеки. Для адміністрації школи необхідна інформація про нові методи організації навчально – виховного процесу, форми і методи планування роботи школи, про загальний стан освіти в країні, про нове обладнання, підвищення кваліфікації вчителів, фінансування роботи школи. Для дирекції школи особливий інтерес представляє інформація про нові методи виховання, викладання конкретної дисципліни, перевірки знань, підвищення педагогічної майстерності.

Забезпечення інформаційних потреб для дирекції ведеться за такими ознаками:

- Інформаційне забезпечення проведення педагогічних рад.

- Інформування про нові документи.

- Інформування про атестацію вчителів.

- Інформаційне забезпечення МО вчителів.

- Інформаційне забезпечення про управління навчальним процесом.

Тісна співпраця бібліотекарі і дирекцією школи є надзвичайно корисною і плідною щодо збереження фонду бібліотеки. Бібліотекар виховує в учнів бережливе ставлення до підручників та навчальної літератури. Школа активно включається у Всеукраїнську акцію «Живи, книго!», «Подаруй книгу своїй бібліотеці». Збереженню книг сприяє організація змагань учнівських колективів. В класах створені куточки, де висвітлюється робота по збереженню підручників, проводяться рейди по перевірці підручників. Проводиться конкур у молодших класах на виготовлення кращих закладок для книги. В бібліотеці створено екран по збереженню підручників «Книга дякує» і «Книга плаче». Один раз на рік бібліотекар разом із дирекцією робить замовлення підручників за новою програмою.

До початку навчального року бібліотекар складає план роботи бібліотеки на новий навчальний рік, який затверджується на педрадах при директору, а також план бібліотечно – бібліографічної роботи. Створюється актив бібліотеки, який відіграє важливу роль у діяльності бібліотеки. Вони чотири рази на рік перевіряють стан підручників, і висвітлюють на загальному екрані в бібліотеці. Також проводять ремонт книг у «Книжковій лікарні» бібліотеки.

Спільні зусилля бібліотекаря і дирекції матимуть добрі наслідки для творчої роботи з дітьми, допоможуть у гармонійному розвитку особистості. І тільки у співпраці є майбутнє, як центру пізнавальної та науково – педагогічної інформації. Тому що бібліотека – це найважливіше джерело інформації для дирекції, вчителів, класних керівників, батьків, учнів, є запорукою своєчасного і ефективного впровадження нових освітніх технологій і методів у навчально – виховному процесі із метою його удосконалення.

2.Робота з педагогічним колективом.

Головна функція шкільної бібліотеки - інформаційна. Саме на інформаційно - бібліографічне обслуговування спрямоване зусилля, на максимальне розкриття перед відвідувачами книжкових фондів, на пропаганду бібліотечно – бібліографічних знань вчителів школи. Важливою функцією є також обслуговування вчителів школи.

Щоб навчально – виховний процес був ефективнішим, вчителеві необхідно займатися із передовим педагогічним досвідом, із сучасними навчально –виховними технологіями, методичними розробками.

Учителям потрібно знаходити відповіді на багато питань: як запровадити в практику нові програми; як працювати з новими підручниками; про нові напрямки дослідження в педагогіці; працювати з новими програмами Міністерства освіти, положеннями, нормативними і управлінськими документами.

Бібліографічне інформування педагогів – пріорітет у діяльності бібліотеки, тому слід систематично інформувати педагогів про нові документи в галузі освіти, матеріали з викладання предметів, методики сучасного уроку, нові підручники.

З метою інформування педколективу систематично працює інформаційний бюлетень «На хвилинку зупинись – нову книгу подивись», «Нові надходження літератури».

Традиційними стали виступи з оглядами новинок літератури на педрадах. Ведеться підписка педагогічної преси вчителями школи і райво. Серед форм бібліографічного інформування, що використовується в бібліотеці, - дні бібліографії, списки нових надходжень, виставки – перегляди, тематичні папки. Фонд бібліотеки, особливо художньої літератури, яка вивчається за новою програмою досить малий, тому використовується для роботи вчителів ПК.

Бібліотека надає багато методичної літератури, тематичних папок для проведення класних виховних годин, для проведення різних свят, матеріалу для виступів на методоб’єднаннях, класних зборів та інших позакласних заходів: «Прощання з Буквариком», «Прощай, початкова школо!», «Сяйво Різдв’яних свят», «Слово про Кобзаря», «Батьківська хата» та багато інших.

Бібліотека – це найважливіше і найперше джерело інформації для вчителів. Проводиться інформаційна робота і для підвищення рівня бібліотечно – інформаційної культури педагогів. В усі часи бібліотека була й буде найкращим провідником у світі книг, тим місцем, де читачі зможуть відпочити і зрости духовно, морально та професійно.

Тільки у співпраці з педагогічним колективом є майбутнє бібліотеки як центру пізнавальної та науково – педагогічної інформації.

Структура співпраці з педколективом школи.

- Вивчення інформаційних потреб педагогічного колективу.

- Вивчення нормативних документів, матеріалів збірників наказів МОН, листів відділу освіти.

- Аналіз читацьких інтересів кожного класу.

- Анкетування з метою визначення потреб учителів у літературі для виконання навчальних програм.

- Складання рекомендаційних списків літератури, днів інформації, книжкових виставок, тематичних папок.

Для вчителів – предметників систематично у процесі надходження нової фахової літератури поновлюються тематичні полички за навчальними предметами «Математика», «Біологія», «Хімія», Українська мова та література», «Світова література», «Інформатика».

3.Робота з батьками учнів.

Становлення та формування особистості дитини відбувається під впливом великої кількості факторів: фізіологічного, соціального, виховного, педагогічного та інших, але найбільшу увагу в цьому процесі має сімейний фактор, який включає в себе батьківське виховання до Батьківщини, до рідної землі, до звичаїв свого народу, до рідної мови і до книги. Адже саме батьки повинні прищепити любов до читання, до книги. Ще з раннього дитинства вони переповідають казки своїм дітям, а потім починають читають їм книги, після цього діти пішовши до школи починають читати самі, і саме в цей час батькам потрібно прищепити любов до книги, розповісти як правильно поводитись з книгою і як її берегти.

Завдання бібліотекаря продовжити те, що започаткували батьки - любити книгу. Адже книга - це інструмент учня, яким він повинен вправно користуватися в навчанні. І тому повинна бути тісна співпраця батьків і бібліотекаря. Пояснити батькам що бібліотека – це найважливіше і найперше джерело інформації для учня. В усі часи бібліотека була й буде найкращим провідником у світі книг, тим місцем, де читачі зможуть відпочити і зрости духовно, морально та професійно.

Мета роботи бібліотеки навчити дитину любити книгу, прищеплювати навички бібліотечно – бібліографічних знань, виробити вміння користуватися інформацією. Найефективнішим засобом виявлення інтересі в дітей до читання є анкетування. Воно якнайширше розкриває дитячі інтереси та уподобання. Проаналізувавши відповіді дітей, складається діагностична схема, що дозволяє вивчити інтереси дітей до різних жанрів літератури. Анкети проводяться за групами дітей: 2-4 класів; 5-9 класів; 10-11 класів.

Дорослі досить часто нарікають на відсутність у дітей інтересу до читання і до книги, а виявляють інтерес до телевізора і на даному етапі до комп’ютера. Так, на даний час сучасне життя неможливе без ПК, які займають усе більше місце в дозвіллі дітей. І саме батьки з раннього дитинства повинні прищепити любов до книги – посадити дитину на коліна і читати разом з нею, давати цікаві відповіді на запитання діток, допомогти дитині вибрати цікаву книжку, обговорити разом з нею зміст прочитаного, поговорити про головних героїв, дати їм характеристику.

Батькам не варто боятися того, що діти віддають перевагу комп’ютеру, адже ПК це інформаційний центр де можна почерпнути багато цікавої інформації, це каталізатор розвитку інтелекту в цілому, вони розвивають кмітливість, уміння мислити, здатність швидко перебирати варіанти відповідей.

У статті «Діти і комп’ютер» В.Моторина вказується на те, що при правильному підході до занять на ПК можна отримати максимум користі для розвитку дитини. В теперішній час діти можуть користуватися і електронними книгами. Тому вони закликають батьків залишати свою дитину на одинці з ПК, але всіляко контролювати їх.

Бібліотекар тісно співпрацює з батьківським комітетом і батьками. На загальнобатьківських зборах бібліотекар інформує про забезпеченість учнів підручниками, веде розмову про збереження бібліотечного фонду, про роботу з боржниками даної бібліотеки.

В системі виховання гармонійної освіченої людини величезну роль відіграє родинне виховання. Тому батьків варто прилучати до виховних заходів і родинних читань, що проходять в школі: «Читаємо всією родиною», «Мама, тато і я – читацька сім’я» та інші.
З батьками проводяться індивідуальні бесіди – консультації, вони залучаються до участі у літературних вечорах та загальношкільних святах. Для батьків оформлена поличка «Для вас, батьки».

Література.

1. Бібліотека і юний читач. - М.: Книга «Планета», 1987. – 256ст.

2. Голованів С.А. Історія стародавнього світу. Підручник для 6 кл. 2006р. К.Ґенеза .302ст. іл..

3. Дитяча література – наша рідна справа// Рад. Школа.- 1998р. №21.- с.3-9.

4. Загадки давніх цивілізацій/. Россоха-Дісс М.С. – Х.: Веста.2010.- 96с.:іл.

5. Світ навколо нас. Історія. Тишковець С./К. «Кобра» 2004. с.469.: іл.

6. Свідерській Ю.Ю. Історія України. Підр. Для 7 кл. –К . : Грамота.2007. – 272ст. :іл..

7. Шкільна бібліотека. №12 2006р. ст. 65.

8. Шкільна бібліотека №5 2001р. ст. 9-12

9. Шкільна бібліотека №8 2005р. ст.6-9

10. Шкільна бібліотека №12 2001р. ст.24

11. Шкільна бібліотека № 6 2008р. ст.20

12. Шкільна бібліотека №7 2008р. ст.16

13 Шкільна бібліотека №2 2009р. ст.20

Коментарi